відправник

відправник
вчт адреса́нт, отправи́тель

Українсько-російський політехнічний словник. 2013.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "відправник" в других словарях:

  • вантажовідправник — а, ч. Той, хто здає вантаж для відправлення куди небудь …   Український тлумачний словник

  • відправник — а, ч. Той, хто відправляє, пересилає щось куди небудь …   Український тлумачний словник

  • товаровідправник — а, ч. Юридична чи фізична особа, що відправляє товари замовникові …   Український тлумачний словник

  • відправник — (той, хто надсилає листа, телеграму тощо), адресант …   Словник синонімів української мови

  • вантажовідправник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • відправник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • адресант — а, ч. Той, хто адресує, посилає кому небудь лист, телеграму, вантаж і т. ін.; відправник …   Український тлумачний словник

  • відправниця — і. Жін. до відправник …   Український тлумачний словник

  • поштовий — а, е. Стос. до пошти. •• Пошто/ва деклара/ція поштовий документ, що додається до грошових та цінних пакетів, які відправляються за кордон. Пошто/ва ма/рка державний знак, який є засобом оплати послуг поштового зв язку. Пошто/ва скри/нька скринька …   Український тлумачний словник

  • реверс — ч. 1) род. а, тех. Пристосування для зміни напряму руху машини чи обертання окремих її робочих частин у зворотний бік. 2) род. у. Зворотний бік монети або медалі. 3) род. у, ек. Письмове зобов язання, гарантія чого небудь. || Зобов язання… …   Український тлумачний словник

  • ремітер — а, ч. Відправник грошового переказу на адресу ремітента …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»